Олександр Гнатович Шаргей – Юрій Васильович Кондратюк

(1897 – 1942)

український космічний геній.


«Ніхто із класиків, радянських і зарубіжних, того часу не уявляв собі так чітко, як він початок космічної ери». Ці слова академіка Бориса Раушенбаха сказані про геніального вченого-самоука, піонера космонавтики Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея).

Він народився в мальовничій Полтаві, першу освіту отримав у престижній гімназії, де успішно вивчав точні науки і вже тоді цікавився міжпланетними польотами.

Бажання здобути вищу освіту привело Олександра до Петербурзького політехнічного інституту, однак навчанню завадила перша світова війна і Шаргея направляють до школи прапорщиків. Та військова наука його цікавить мало. Космічні польоти – ось що головне для нього. Олівцем, у чотирьох шкільних зошитах юнак пише працю, де викладає своє бачення міжпланетних польотів. Наприкінці рукопису автор зазначив: «Усе це мною придумане й написане між переворотами (27 лютого 1917 р. і 25 березня 1917 р)», тобто за місяць.

Згодом з’являється новий рукопис, якому автор дав багатозначний заголовок «Тим, хто буде читати, щоб будувати». Ця робота датована 1918 – 1919 роками.

В цих працях він доходить висновку, що для космічного польоту необхідно використовувати ракету, а космічний політ має бути не смертельним для людини з точки зору перевантажень та керованим, щоб повертатися на Землю. Молодий дослідник, не знаючи праць Костянтина Ціолковського, а тим більше – закордонних вчених, дійшов висновку, що такі умови може забезпечити тільки реактивний апарат і вивів основну формулу ракети для космічного польоту. Він також розробив і прилади для управління польотом, повернення спускних апаратів на Землю, використання дзеркал для концентрації сонячної енергії, шлюзу для виходу у відкритий космос та ін.

Запропонований автором спосіб польоту на Місяць з поверненням передбачав посадку на небесне тіло не всього космічного корабля, а невеличкої капсули з людьми. В розрахований час, виконавши завдання, ця капсула піднімалася з Місяця і стикувалася з основним кораблем, що обертався на навколомісячній орбіті. Слід зазначити, що ці геніальні ідеї та розробки були запропоновані зовсім молодою людиною: на момент завершення другої роботи Олександру Шаргею було всього 22 роки!

Рятуючись від більшовицького терору (адже службу в царській армії йому б не пробачили), 1921 року Олександр Ігнатович Шаргей стає Юрієм Васильовичем Кондратюком і під цим іменем друкує свої праці.

Однак втілити задумане при житті автору не судилося: його пропозиції розглядаються у відповідних органах. А далі: арешт, заслання. Після звільнення він проектує і будує вітрові електростанції, стає автором першого в СРСР елеватора в мобільній опалубці, патентує безліч винаходів. Світлими миттєвостями його тодішнього життя стала переписка з Костянтином Ціолковським та знайомство з Сергієм Корольовим.

Письменник-історик, лауреат Шевченківської премії Валерій Шевчук ще в 1996 році відзначив, що ім’я Кондратюка належить Україні, що він – один зі світових геніїв космонавтики, який перевершив Ціолковського та інших космістів і саме за його схемою відбувся політ американських астронавтів на Місяць. «Генієм в обмотках» назвав цей персонаж у своєму оповіданні Олесь Гончар. А повернуто це ім’я нам американськими вченими, які, завдяки дослідженням Юрія Кондратюка, першими побували на Місяці (програма «Аполлон»). Після висадки американців на Місяць один із учасників цієї програми зізнався: «Ми розшукали маленьку, мало чим примітну книжечку, видану в Росії зразу ж після революції. Її автор, Юрій Кондратюк, обгрунтував і розрахував найекономнішу схему польоту на Місяць з поверненням на Землю. Цією схемою ми й скористалися».

Доля не вберегла українського космічного генія: доброволець Юрій Кондратюк загинув на початку 1942 року в Орловській (за іншими даними – в Калузькій) області Росії.

Залишись він у живих, вся історія космонавтики могла б скластися по-іншому.

21 червня 2017 р. Юрію Кондратюку виповнилося б 120 років. Україна та світ гідно пошанували творця «Місячної траси»: рішенням Міжнародного союзу його іменем названо кратер на зворотному боці Місяця, одна з малих планет-астероїдів під №3084 також носить ім’я конструктора. Його прізвище внесене до списку 78 учених світу, представлених для увічнення в Міжнародному залі космічної слави. Його ім’я присвоєно Полтавському технологічному університету та музею авіації і космонавтики у цьому ж місті, а також Новосибірському аерокосмічному ліцею (Росія).

Федерація космонавтики (нині Аерокосмічне товариство України) заснувала медаль і премію його імені, які вручають як українським, так і зарубіжним фахівцям космічної галузі.

 

 

Література


Гринь, Г. Світло незгасимої зорі / Григорій Гринь // Голос України. – 2003. – 23 лип. – С. 4.

Дармідонтов, А. Г. Творець місячної траси : [до 100-річчя з дня народж. укр. піонера космонавтики Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея)] / А. Г. Дармідонтов. – Київ, 1997. – 53 с. : іл.

Два імені – одна доля : [до 110-річчя від дня народж. Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея)] // Знаменні дати : календар-2007. – Київ, 2007. – С. 126–133.

Ершов, М. Тайна исчезнувшей тетради : [необычная судьба Кондратюка-Шаргея] / Михаил Ершов // Секрет. материалы 20 века. – 2005. – Окт. (№19). – С. 16–17.

Кочико, В. Геній космонавтики – О. Г. Шаргей-Ю. В. Кондратюк / В. Кочико // Історія України. – 2004. – Жовт. (№ 38). – С. 5–6.

Краснощок, Ю. Пророк, не покликаний своєю Вітчизною / Юрій Краснощок // Демокр. Україна. – 1997. – 24 черв. – С. 6.

Лис, В. Геній з терновим вінком / Василь Лис // Робітн. газ. – 2002. – 19 берез. – С. 8.

Попова, Т. Життєвий шлях і винахідницька діяльність Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея) / Тетяна Попова // Фізика та астрономія в школі. – 2008. – №4. – С. 49–56.

Попова, Т. Юність Олександра Шаргея – майбутнього піонера космонавтики і винахідника Юрія Кондратюка / Тетяна Попова // Фізика та астрономія в школі. – 2008. – № 3. – С. 47–51.

Романенко, Б. И. Юрий Васильевич Кондратюк / Б. И. Романенко. – Москва : Знание, 1988. – 64 с. – (Новое в жизни, науке и технике).

Садовский, Д. Имя с обратной стороны Луны : А. И. Шаргей [Кондратюк Ю. В.] / Денис Садовский // Наука и жизнь. – 2004. – № 9. – С. 77–84.

Цебрий, В. . Загадки Кондратюка: инженер-самоучка предложил трассу на Луну еще в 20-е годы / Виталий Цебрий // Киев. Ведомости. – 2007. – 17 апр. – С. 12.

Чуприна, Ф. Завдяки йому американці першими побували на Місяці : [до 100-річчя від дня народж. Ю. В. Кондратюка] / Федір Чуприна // Універсум. – 1996. – № 7/8. – С. 40 – 41.

Шаров, І. Надзвичайна оригінальність мислення : [Кондратюк Юрій Васильович (1897-1942)] / Ігор Шаров // Вчені України: 100 видатних імен. – Київ, 2006. – С. 167–170.

Шафарчук, С. Прерванный полет: к 100-й годовщине со дня рождения одного из пионеров теоретической космонавтики, полтавчанина Юрия Кондратюка (Александра Шаргея) / Сильвестр Шафарчук // Вселенная, пространство, время. – 2007. – № 7. – С. 29–31.

Шендеровський, В. Геній з Полтави : [Юрій Кондратюк (21.06.1897-23.02.1942)] / Василь Шендеровський // Нехай не згасне світ науки. – Київ, 2003. – С. 128–133.

Шум, В. Шаргей-Кондратюк: украинский Дон-Кихот / Валентин Шум // Личности. – 2010. – № 3. – С. 91–105.

Юрій Кондратюк: хто він? : маловідоме про відоме : [із кн. А. Черви «Космічні хроніки»] // Наук. світ. – 2005. – № 4. – С. 14–16.

Кочерга, Н. К. Кондратюк Юрій Васильович / Н. К. Кочерга // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 4 : Кол – Кос. – С. 270–271. – Бібліогр.: с. 271.

Шендеровський, В. А. Кондратюк Юрій Васильович / В. А. Шендеровський // Енциклопедія історії України : в 10 т. – Київ, 2008. – Т. 5 : Кон – Кю. – С. 20–21. – Бібліогр.: с. 21.