Софія Федорівна Русова

(18 лютого 1856 р. – 5 лютого 1940 р.)

педагог, член Української Центральної Ради


Події Лютневої революції 1917 року Софія Русова зустріла в Києві. Від просвітницьких організацій її обрали до Центральної Ради, вона член першого українського уряду, увійшла до складу Міністерства освіти УНР й очолила два відділи: позашкільної освіти та дошкільного виховання, керує Всеукраїнською вчительською спілкою, а в педагогічній діяльності й творчості зосереджує увагу на створенні національної системи навчання й виховання. При її безпосередній участі та активній діяльності в країні було здійснено ряд важливих державних заходів: у березні 1917 р. відкрито у Києві першу українську гімназію ім. Т. Шевченка, засновано педагогічний журнал «Вільна українська школа», організовано курси підготовки працівників освітніх закладів, до програми яких було включено курс «Українознавство». Вона готує і видає ряд підручників і книжок: «Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл», «Нова школа», «Початкова географія та методика початкової географії» «Позашкільна освіта». В період 1917–1918 рр. було написано понад 15 праць.

У березні 1919 року Софія Русова разом з Міністерством народної освіти евакуювалася до Кам’янця-Подільського. Незважаючи на всі складності, продовжувала роботу із розробки «Проекту єдиної школи на Вкраїні», розпочатого ще у серпні 1917 року, виступала з публічними лекціями. 1920 року стала першим викладачем педагогіки в Кам’янець-Подільському державному українському університеті, продовжувала також викладати педагогічні дисципліни і в новоутвореному у лютому 1921 року Інституті народної освіти.

Після остаточного приходу до влади більшовиків вона вийшла зі складу Міністерства освіти, бо зневірилася в тому, що заходи Наркому України сприятимуть відродженню української системи виховання.

Своїх національно-патріотичних переконань вона не могла зректися й 1921 року емігрувала за кордон. Якийсь час працювала у Львові, потім переїхала у Відень до сина. У Чехо-Словаччині, куди переїхала С. Русова зі своєю сім’єю, розгорнула громадсько-просвітницьку й педагогічну діяльність, що відіграло значну роль у культурному розвитку українців, які опинилися на чужині.

 

Література

Верстюк, В. Ф. Українська Центральна Рада / В. Ф. Верстюк. – Київ : Заповіт, 1997 . – 344 с.

Верстюк, В. Ф. Українська Центральна Рада : період становлення / В. Ф. Верстюк // Український історичний журнал . – 2007. – № 2. – С. 23–46.

Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі бібліогр. нариси : довід. вид. / В. І. Гусєв (кер. кол. авт.), О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька [та ін.]. – Київ : Вища шк., 2011. – 391 с.: іл.

Гонюкова, Л. В. Спогади Софії Русової / Л. В. Гонюкова // Український історичний журнал. – 1999. – № 5. – С. 133–138.

Гураш, Л. Софія Русова – «апостол Правди і Науки» / Л. Гураш // Дошкільне виховання. – 2001. – № 2. – С. 10–11.

Дацюк, Г. Софія. Бо мудра / Г. Дацюк // Початкова школа. – 1992. – № 1. – С. 59–62.

Ківшар, Т. Недруковані матеріали автобіографії Софії Русової / Т. Ківшар // Київська старовина. 1994. – № 1. – С. 105–108.

Проскура, О. В. Софія Русова – вчений, педагог, громадський діяч / О. В. Проскура // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 1. – С. 171–180.

Проскура, О. В. Софія Русова – талановита дочка України / О. В. Проскура // Початкова школа. – 1993 – № 3. – С. 44–46.

Русова, С. Ф. Теорія і практика дошкільного виховання / С. Ф. Русова. – Львів : Просвіти, 1993. – 127 с.

Русова, С. Ф. Вибрані педагогічні твори / С. Ф. Русова. – Київ : Освіта, 1996. – 303 с.

Шкільник, М. Україна у боротьбі за державність в 1917–1921 рр.: спомини і роздуми / М. Шкільник ; упоряд. В. Верстюк. – Київ : Кліо, 2016. – 512 с.