Народження літери: першодрукарі Європи

(Йоганну Гутенбергу – 620, Івану Федорову – 500)

5 серпня 2020 року

 

Відомо, що друкарство рухомими літерами було винайдено в Європі ще до 1430 р. голландцем Лоуренсом Янсзооном Костером. Але в інших країнах Європи з цим винаходом ознайомилися після видання в 1450 р. німцем Йоганном Гутенбергом його славнозвісної 42-рядкової Біблії. Геніальний винахід Гутенберга полягав у тому, що він виготовляв з металу «рухливі» опуклі літери, відлиті в оберненому вигляді (у дзеркальному відображенні), набирав з них рядки та за допомогою спеціального ручного преса відтискував на папері. Саме Гутенберг поставив книгодрукування на промислову базу. Вперше було надруковано 180 екземплярів Біблії, з яких до сьогоднішнього дня залишилося тільки 48.

 

 

Досить скоро друкарський верстат почали використовувати і в східнослов’янських країнах. У лютому 1573 р. львівська друкарня Івана Федорова почала працювати, а через рік закінчила друкування книги «Апостол». Вона заслуговує почесної назви першодруку. Адже саме вона започаткувала офіційну історію друкарства в Україні.

В 1574 р. Іван Федоров надрукував перший в Східній Європі друкований підручник «Буквар». Справжнім шедевром друкарської майстерності стала Острозька «Біблія», завершена 1581 р. Іваном Федоровим та Г. Смотрицьким, Т. Михайловичем і ін. Слід зазначити, що діяльність, котру розпочав І. Федоров, значно сприяла розвитку друкарства на теренах України.

Значення видань Івана Федорова у розвитку східнослов’янських літератур зумовлене не тільки їх місцем у літературному процесі своєї доби, а й впливом на наступні покоління видавців, письменників, редакторів.

Не тільки діяльність, а й особистість І. Федорова виняткова, можливо у чомусь навіть таємнича. Він був полум’яним патріотом, хороброю і мужньою людиною, творцем української друкованої книжності, подвижником друкованого слова.


 

2020 рік – ювілейний для цих двох книгодрукарів. То ж в секторі періодичних видань розгорнута виставка, присвячена першопрохідцям друкарства.