«Луї Армстронгу – 120»

What we play is life.

Те, що ми граємо – це життя.

Л. Армстронг

Джаз – музика свободи, майстерності діалогу та імпровізації. Саме про це експозиція із книг, періодичних видань, світлин, ілюстрацій, аудіозаписів у відділі мистецтв Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка. А головне – про виняткового джазового трубача-віртуоза Луї Армстронга, який стояв біля витоків джазу та став частиною його історії.

Період зародження джазу оповитий легендами, проте частину міфів творили самі музиканти. Навіть сьогодні в календарях зустрічаються дві дати народження Луї Армстронга – 1900 або 1901 рік. Він почувався ровесником століття і обрав для себе 4 липня (національне свято – День незалежності) 1900 р.. Тільки в середині 1980-х рр. були знайдені записи про справжню дату народження – 4 серпня 1901р.

Армстронг – один з феноменів музичної культури. Його вражаючий шлях з найбіднішого району Нового Орлеану до вершин світового музичного Олімпу – результат щоденної праці та подолання соціальних бар’єрів.

Творчу і життєву біографію легендарного джазмена представляє монографія Дж. Коллієра «Луї Армстронг. Американський геній» (рос.: Дж. Коллиер «Луи Армстронг. Американский гений»).

Серед матеріалів виставки – книга Тимура Полянського «Традиційний джаз». Автор висвітлює ранні етапи розвитку джазу або «традиційного джазу». Особлива увага приділяється стилістиці джазової музики, її течіям і напрямкам, інструментам та знаковим виконавцям.

Книга О. Манулкіної «Від Айвза до Адамса: американська музика ХХ століття» (рос.: О. Манулкина «От Айвза до Адамса: американская музика ХХ века») – нарис розвитку історії американської музики ХХ ст., її пошуків, експериментів та досягнень. Автор розкриває аспекти творчості композиторів у різних жанрах, втім часто торкається питань виконавської майстерності. Монографія містить багато документів: листів, есе, спогадів, інтерв’ю. Окремий розділ книги присвячено джазу.

Книжково-ілюстративну експозицію традиційно доповнюємо посиланнями на інтернет-ресурси.

Особливе місце у музичній культурі Америки займають спіричуелс (духовні пісні). Багато музикантів виконували відому композицію «When The Saints Go Marching In» («Коли святі йдуть»), проте саме Армстронг записав її у досить швидкому темпі і зробив популярною. Сьогодні це один з культових джазових стандартів:

When The Saints Go Marching In

Надзвичайно цікавими за звучанням є ансамблі музиканта з іншими вокалістами. Один з кращих – дует «Hello, Dolly!» («Привіт, Доллі!») із феєричною Барброю Стрейзанд, записаний для демо-версії бродвейського мюзиклу. Ця композиція протягом кількох тижнів займала вершини хіт-парадів 1964 р., посунувши звідти визнаних лідерів «The Beatles»!

Hello, Dolly!

«Поргі і Бесс» Джорджа Гершвіна відкрила для джазової музики оперну сцену. Гершвін зумів з’єднати в органічне ціле ритми та інтонації негритянського фольклору, джазові техніки та сучасний композиторський стиль. Однією з найвідоміших тем опери і справжньою культовою джазовою композицією є арія «Summertime» («Літній час»), що й досі переспівується численними виконавцями. Проте, серед кількох тисяч записів «Summertime» виконання Луї Армстронга та Елли Фітцджеральд залишається винятковим:

Summertime

Одним з останніх хітів Луї Армстронга стала композиція «What a wonderful world» («Який чудовий світ») 1967 р., сповнена надії та оптимізму. Ця пісня, що входить до Залу слави «Греммі», залишається неймовірно популярною і сьогодні, особливо на родинних святах… Втім виконання Армстронга вважається канонічним:

What a wonderful world

Збереженням та представленням публіці спадщини музиканта сьогодні займається серед інших і Будинок-музей і архів Луї Армстронга (Квінз, Нью-Йорк), на сайті якого можна знайти багато цікавої інформації англійською мовою:

The Louis Armstrong House Museum & Archives