1839

27 січня Шевченко присутній на вінчанні К.П. Брюллова з Емілією Федорівною Тімм

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1849

28 січня В Кирилівці помер 106-літній дід поета Іван Андрійович Шевченко, учасник Коліївщини. Його розповіді про неї лягли в основу поеми «Гайдамаки»

1850

22 січня Командир Окремого Оренбурзького корпусу В.П. Обручов віддав розпорядження командиру 23-ї піхотної дивізії П.О. Толмачову вирядити Шевченка та Вернера до Гур’єва-городка з тим, щоб при відкритті навігації відправити їх у Новопертровське укріплення для участі в експедиції з метою дослідження родовищ кам’яного вугілля в горах Каратау.

1855

 

15 січня Закінчив повість «Музыкант»

 


24 січня Почав писати повість «Несчастный»


1857

16 січня Л.М. Жемчужников сповістив Г.П. Галагана про те, що він уповноважений збирати гроші для допомоги Шевченкові. Просив прислати зібрані Галаганом гроші, щоб надіслати їх дядькові Жемчужникова В.О. Перовському для передачі Шевченкові

25 січня Начальник ІІІ відділу В.А. Долгоруков повідомив військового міністра М.О. Сухозанета , що в зв’язку з клопотанням великої княгині Марії Миколаївни вважає, що Шевченка слід «уволить от службы с учреждением за ним надзора там, где он будет жительствовать».

1859

 

22 січня В газеті «Парус» вміщено репродукцію портрета А. Олдріджа роботи Шевченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23 січня Цензор Тройницький дав дозвіл на нове видання творів Шевченка, за винятком вірша «Думи мої, думи мої» та окремих місць з поеми «Катерина».

 

 

24 січня Шевченко познайомився з Марком Вовчком.


…Господь послав

Тебе нам, кроткого пророка

І обличителя жестоких

Людей неситих. Світе мій!

Моя ти зоренько святая!

Моя ти сило молодая!

«Марку Вовчку.

На пам’ть 24 генваря 1859»

 

 


 

 

 


Кінець січня Познайомився з І.С. Тургенєвим. Тургенєв згадує: «Только раз , помнится, он прочел мне свое прекрасное стихотворение «Вечір» (Садок вишневий и т.д.) и прочел его просто, искренне; сам он был тронут и тронул всех слушателей; вся южнорусская задумчивость, мягкость и кротость, поэтическая струя, бившая в нем, тут ясно выступила на поверхность».

 

 

 

 

 

 

Кінець січня Почав виходити у світ сатиричний ілюстрований журнал «Искра» революційно-демократичного спрямування, який видавали друзі Шевченка поет В.С. Курочкін і художник М.О. Степанов за участю письменників М.С. Курочкіна, Д.Д. Минаєва, В.В. Толбіна та ін., які пропагували творчість Шевченка й захищали його від нападок реакційної преси.

1860

 

15-20 січня Вийшов з друку «Кобзар Тараса Шевченка» з портретом поета роботи художника М. Мікешина. «Кобзарь» має присвяту: «Марку Вовчкові на пам’ять 24-го січня 1859 року». Тираж видання 6050 примірників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26 січня В «Северной пчеле» надруковано лист журналіста Л. Блюммера до видавця газети. Автор повідомляв: «Спешим уведомить читателей о выходе в свет стихотворений малороссийского поэта Т.Г. Шевченко под титулом «Кобзарь». Эта небольшая, но великолепно изданная книжка украсила бы каждую самую богатую литературу, это истинно гениальное произведение даровитого художника; в нем, как в Крылове Русь, отразилась вся Украина поэтическая, философская, жизненна, будничная!».