1936

14 травня. Управитель дирекції імператорських театрів О.М. Гедеонов наказав своїй конторі укласти контракт на живописні і малярні роботи з В.Г. Ширяєвим, майстром, «знающим и имеющим способных к тому людей». Серед таких людей був і «перший рисувальник» Шевченко.

1840

9 травня. Шевченко написав до дня народження М.А. Маркевича вірш «Бандуристе, орле сизий…»


 

 

Бандуристе, орле сизий…

 

 

 

 

 

 

 

14 травня. В журналі «Отечественные записки» опубліковано рецензію на «Кобзар».

1841

24 травня. В «Литературной газете» опубліковано рецензію на український альманах «Ластівка», в якому відзначено і надруковано там твори Шевченка

1842

4 травня. У журналі «Маяк» надруковано повідомлення про вихід у світ поеми «Гайдамаки» та українського альманаху «Сніп», укладеного Корсуном.

1843

Кінець травня – початок червня. Шевченко в сусідньому з Качанівкою селі Дігтярах – в маєтку П.Г. Ґалаґана міг слухати гру талановитого музиканта-кріпака Артема Наруги, який став прототипом віолончеліста Тараса із майбутньої повісті «Музыкант».

Не пізніше травня Виконав такі твори: «Селяни». Олівець; «Жінка на підлозі». Ескіз композиції до невідомого твору. Олівець; «Селянська родина».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Начерк ескіза. Олівець; «Курінь Стрючка». Олівець; «Селяни» та інші начерки, серед них начерк портрета Івана Андрійовича Шевченка – діда художника

Травень – вересень Виконав малюнки: «Дерева». Начерк. Олівець; «Краєвид з річкою». Олівець

 

 

 

 

 

 

Травень – жовтень Виконав малюнок: «Хата біля річки». Олівець.

1846

12 травня Цією датою з поміткою «Київ» позначено неточний список вірша Шевченка «Нащо мені чорні брови…», вперше надрукованого в «Кобзарі» 1840 року.

1847

Між 19 і 30 травня Шевченко написав вірш циклу «В казематі» : «Садок вишневий коло хати…», «Рано-вранці новобранці…», «В неволі тяжко, хоча й волі…», «Косар», «Чи ми ще зійдемося знову?..», «Не спалося, а ніч , як море…».

1848

21 травня 1848 – 15 січня 1850 року Виконав акварельний малюнок «Форт Карабутак» і сепію «Форт Карабутак».


1849

20 – 21 травня Виконав олівцевий рисунок, підписавши його «Полуостров Бусай».

1858

Не раніше 10 травня Виконав рисунки – фрагмент з офорту Рембрандта «Смерть Марії», «Священник», «Читець», «Лікар».

 

 

 

 

 

 

Не раніше травня Виконав художні твори в такій послідовності: «Дві дівчини». Ескіз. Олівець; «Дві дівчини». Сепія (нині в Музеї особистих колекцій у Москві); «Дві дівчини». Туш, перо; «Дві дівчини». Офорт; «Дві дівчини». Офорт.


1859

12 травня На виставку в Академії мистецтв Шевченко подав гравюри «Старець на кладовищі», «Притча про виноградаря та робітників» і «Приятелі».


1860

 

20 травня Дата цензурного дозволу на видання в серії «Сільська бібліотека» поем «Тарасова ніч» та «Гамалія».

25 травня Написав вірш «Царів, кровавих шинкарів…»

27 травня Написав вірш «Злоначинающих спини…»

28 травня Написав вірш «Колись-то ще, во время оно…»

31 травня Написав вірш «Тим неситим очам…» - вільний переспів вірша В.С. Курочкіна «Для великих земли»

1861

2 травня Вночі труна з прахом Шевченка прибула на поштову станцію Орла. Вранці на станції зібралось багато мешканців міста. Прийшли учні гімназії на чолі з директором і вчителем, були присутні селяни.

3 травня Труна з прахом Шевченка прибула на землю України, в Чернігівську губернію

4 – 5 травня Труна з прахом Шевченка у ніч з 4 на 5 травня стояла в Кролевці, в будинку Огієвських.

5 травня Труну з прахом Шевченка провезено через Ніжин. «Отдали честь Кобзарю. Провожали церемониально от заставы до заставы, положили венок на гроб», - писав Л.І. Глібов О.Я. Кониському

6 травня О 7-й годині ранку в Бровари прибули похоронні дроги з прахом Шевченка в супроводі О.М. Лазаревського і Г.М. Честахівського

7 травня В «Киевском телеграфе» (№32) надруковано повідомлення: «Тело покойного Т.Г. Шевченка в Киеве» - про прибуття сюди 6 травня о пів на шосту годину вечора труни з прахом поета і про панахиду в церкві Різдва на Подолі

9 травня В Успенській церкві відбулася багатолюдна панахида, в якій взяли участь родичі і друзі Шевченка, київські студенти, мешканці Канева і навколишніх сіл.

10 травня Відбувся похорон Шевченка на Чернечій горі, яка від того часу стала зватися Тарасовою