1839

24 листопада 1838 року – 18 лютого 1839 року. Шевченко працював над поемою «Катерина»

1842

Не пізніше 18 листопада. Закінчив роботу над картиною «Панна сотниківна», виконаною на сюжет однойменного оповідання Г. Ф. Квітки-Основ′яненка (не знайдено)

 

 

 

 

 

 

Восени. Шевченко приступив до роботи над портретами для книжки М. Полєвого «Русские полководцы»

1843

11 листопада. Шевченко у будинку своїх яготинських друзів написав В. М. Рєпніній експромтом віршовану записку – присвяту до поеми «Тризна», над якою в ці дні працював

1844

 

13 листопада. Написав вірш «Чого мені тяжко, чого мені нудно…»


1848

 

23 листопада 1848 року – 29 грудня 1849 року. Виконав рисунок «Казахський бакса»


1849

Листопад 1849 року – квітень 1850 року. Виконав такі малярські твори: «Автопортрет» (сепія); «Портрет Олени Бларамберг» (акварель); (зберігається у Нижньогородському будмузеї); «Портрет невідомої» (акварель); «Портрет А. Племянникова» (акварель); «Портрет М. Обручової» (не знайдений) (олія); «Портрет К. Герна і його дружини С. Герн» (олія) (втрачений)

 

 


1856

Листопад 1856 року – 10 травня 1857 року. Виконав малюнки з циклу «Притча про блудного сина» (туш, бістр): «Програвся в карти»;  «У шинку»; «У хліві»; «На кладовищі»; «Кара колодкою»; «Серед розбійників»; «Кара шпіцрутенами»; «У в′язниці»

 

 

 

 


1857

9 листопада. Закінчив портрет подружжя Якобі

 

Не пізніше 28 листопада. Виконав автопортрет

 

 

 

 

 

 

 


1858

 

11 листопада. Головне управління цензури за поданням цензора В. М. Бекетова заборонило друкувати в журналі «Народное чтение» виконаний О. М. Плещеєвим переклад вірша Шевченка «Сон» («На панщині пшеницю жала…»)


1859

Не пізніше 11 листопада. Виконав офорт «Сама собі в своїй господі»

 

1859 11 листопада. Завершив роботу над поемою «Марія».

 

1859 15 листопада. В журналі «Народное чтение» надруковано в оригіналі вірш Шевченка «Один у другого питаєм…» та його переклад «Мы все живем и все не знаем…» зроблений М. С. Курочкіним.

«Один у другого питаєм…»

 

1859 28 листопада. Дата цензурного дозволу складального рукопису книги «Кобзарь Тараса Шевченка» – останнього прижиттєвого видання.

1859 Листопад. В. Г. Шевченко написав про свої турботи з придбанням ділянки «над самісіньким Дніпром». Висловив сумнів щодо наміру Шевченка одружитися з Харитиною Довгополенко


1860

 

3 листопада. Написав вірш «О люди! люди небораки!»

5 листопада. Написав вірш «І день іде, і ніч іде…»


12 листопада. Цензурою дозволено до друку 84-й том «Современника», де в «Заметках Нового поэта» схвально сповіщалося про наступний вихід у світ журналу «Основа» і про те, що в ньому візьме активну участь Шевченко. Наприкінці повідомлялося про вихід у світ «Кобзаря Тараса Шевченка в переводе русских поэтов».


 

 

 

 

 

 

 

16 листопада. Цензура дозволила Шевченкові публічне читання поеми «Чернець».

 

18 листопада. Дата цензурного дозволу на друкування поеми «Гайдамаки» в польському перекладі Л. Совінського в книзі «Taras Szewczenko, stadium przez Leonarda Sowińskiego, z dolączeniem przekładu Haidamaków».

21 листопада. Два цензори: духовний – архімандрит Фотій і світський – В. М. Бекетов дозволили до друку «Букварь южнорусский»