«Виставковий калейдоскоп» у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії

 

Розмаїттям книжково-ілюстративних виставок зустрів користувачів відділ краєзнавчої літератури та бібліографії у січні 2011 року.

З нагоди 165-ї річниці з часу написання Т.Г. Шевченком «Заповіту» 6 січня відділ представив виставку однієї книги – «Пісня пісень Кобзаря». 25 грудня 1845 року (за ст. ст.) Тарас Шевченко написав вірш «Як умру, то поховайте», відомого в усьому світі під назвою «Заповіт». Твір перекладено п’ятдесятьма мовами світу, покладено на музику в шістдесяти музичних інтерпретаціях. «Заповіт» Тараса Шевченка став вершиною громадянської лірики поета, його найпопулярнішим твором, який є шедевром світової поезії, піснею пісень Кобзаря. На високій канівській горі Чернечій, яку тепер називають Тарасовою, поховала за його «Заповітом» Україна свого найкращого сина.


 

«Витязь української поезії» – таку назву має виставка, присвячена життєвому і творчому шляху письменника Василя Симоненка, одного з найталановитіших виразників дум і прагнень українського народу, якому б 8 січня цього року виповнилося 76 років.

Його життя – мов спалах блискавки. Він належав до творчого покоління «шістдесятників», серед яких відомі українські письменники – Ліна Костенко, Василь Захарченко, Василь Стус та ін. В. Симоненко 14 грудня 1963 року відійшов у вічність двадцятивосьмилітнім, залишивши нащадкам свої твори, свою поезію любові до матері-України. У 1995 році він був посмертно удостоєний Державної премії України імені Т.Г. Шевченка за збірку поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде».

На виставці представлені літературні спогади про В. Симоненка та його твори. Серед них – перша збірка поета «Тиша і грім», книги поезій «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», збірка віршів та казок «Народ мій завжди буде» та ін.


 

75-річчю від дня народження Василя Івановича Захарченка присвячена книжкова виставка «У магнієвому спаласі творчості Василя Захарченка».

В. Захарченко – лауреат літературної премії імені Андрія Головка (1989 р.) за роман «Клекіт старого лелеки», літературної премії імені Юрія Яновського за новелу «Шістнадцять георгіївських кавалерів» та оповідання тих років. В 1995 році за роман «Прибутні люди» В. Захарченко був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. Роман В.І. Захарченка «Довгі присмерки» Юрій Мушкетик назвав знаковим документом епохи.

На виставці представлено романи В.І. Захарченка «Великі лови», «Пий воду з криниці твоєї» та інші його твори, літературні розвідки письменників про творчість письменника, а також книга-щоденник письменника «У магнієвому спаласі», яка вийшла друком у 2009 році.


 

Виставку-прем’єру книги А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектичного» організовано з нагоди 140-ої річниці від дня народження вченого, письменника, історика і фольклориста А.Ю. Кримського, який хоч і народився у м. Володимир-Волинському, та своєю батьківщиною вважав містечко Звенигородку, де пізніше оселиться вся родина Кримських. У цій місцевості він зібрав багатющий етнографічний матеріал, який був використаний при написанні книги.

Дана книга – унікальна. Підготовлена до друку в 1930 році, праця так і не побачила масового читача. 80 років її макет зберігався у фондах Звенигородського районного краєзнавчого музею, і лише у 2010 році праця побачила світ. Матеріали до книги збиралися 40 років. Вони узагальнюють етнографічні, лінгвістичні дослідження, опис селянського життя, побут Звенигородщини, Тальнівщини, Городищини.

Найґрунтовніше в книзі подано етнографічні записи. Це і сватання, яке записане С. Терещенком у с. Попівці, і весілля у селах Неморож, Озірна, Лисянка та Гусакове, а також родини, хрестини, поминки. Цікаво і детально описаними є, так званий «баб’ячий календар», осінь в повір’ях і звичаях, багата кутя і Різдво, колядування і колядки, щедрівки, Новий рік, голодна кутя та Ордань, од Стрітення до Великодня, Великодній тиждень.


 

Про звичаї та обряди новорічних та різдвяних свят на Черкащині можна дізнатись, переглянувши виставку «Ясен світ коляди. Новорічні та різдвяні свята на Черкащині». Тут викладені тексти колядок і щедрівок, притаманні черкаському регіонові, а також репродукції черкаських художників І. Лисенка, Д. Нарбута та Т. Гордової, присвячені зимовим святам.