Тереверко Георгій Семенович
(05.05.1888 – 21.01.1912)
планерист
Г.С. Тереверко – талановитий умілець-самоук, який посідає особливе місце серед перших вітчизняних планеристів та авіаторів.
Він мріяв літати. Власноруч будував планери, більше 30 разів піднімався в повітря і навіть встановив у свій час всеросійський рекорд тривалості польоту.
Народився Георгій Семенович Тереверко 5 травня 1888 року в багатодітній сім’ї селянина в с. Вільшана Слобідка Уманського району.
Навчався в церковно-парафіяльній школі, вирізняючись серед дітей старанністю та дисципліною. Закінчив школу з відмінним свідоцтвом.
Про подальше навчання нічого було мріяти, потрібно було шукати заробітків. З Вільшаної Слобідки найвідоміша дорога була на Ростов, а далі – на Кавказ.
1906 року 18-річний Георгій Вирушив у Грузію, в Тбілісі. В місті жив його земляк – Нечипір Савелів, який допоміг влаштуватися юнакові на пошту. Заробіток був скромний, але Георгій мав вільний доступ до газет і журналів, з яких він черпав багато потрібної йому інформації про літальні апарати.
Георгій Тереверко мріяв збудувати планер і літати на ньому. Та робота на пошті була не тільки важка, а й небезпечна. У червні 1908 року на Коджорському шосе на поштовий фургон напали грабіжники і Георгія було поранено.
Дні на службі – нескінченні клопоти, неабияка відповідальність. Зате вечори Георгій віддавав мрії. Він детально вивчив у журналах описи літальних апаратів професора М. Делоне, планерів Блеріо, Фармана та інших і взявся за розрахунки планера власної конструкції.
Наприкінці 1908 року літальний апарат був готовий. Це був напівбалансирний планер, який мав розмах крил 6 метрів, піднімався на висоту 5- 8 метрів і тримався в повітрі до півхвилини. Найбільш тривалим був тридцятий політ (хвилина 33 секунди). Це було на той час всеросійським рекордом.
Самоуком-планеристом зацікавились журналісти, писали про нього статті в газети.
У вересні 1909 року він півроку відбував військову службу в полку, який був розташований в Умані.
Продовжуючи займатися планеризмом, Тереверко будував літак своєї мрії. Літак власної конструкції було збудовано, та літати на ньому без двигуна було неможливо. Георгій Тереверко звернувся по грошову допомогу до намісника Кавказького краю графа Воронцова-Дашкова. Гроші були обіцяні, але після того, як Георгій Семенович здійснить спеціальні показові польоти в присутності представників намісника.
У сей трагічний день 19 січня 1912 року винахідник підняв планер вгору, та сильний шквальний вітер підкинув легкий апарат і він почав руйнуватись. Ковзнувши на праве крило, планер врізався в землю.
Покаліченого Георгія Тереверка відвезли в Михайлівську лікарню Червоного Хреста, де він помер 21 січня 1912 року.
Поховали Георгія Семеновича Тереверка на Кукійському кладовищі в Тбілісі.
Література
Ляховецький, М. Ікар з Уманського повіту / М. Ляховецький. – К. : [Славутич, 2008]. – 44 с.
Планерист Г.С. Тереверко // Історія села Вільшаної Слобідки. – Умань, 1995. – С. 45 – 58.
Зятьєв, С. Відважний сокіл із Черкащини / С. Зятьєв // Учитель. – 1999. – №9/10. – С. 36 – 37.
Даниленко, О. Ікар з Уманського повіту / О. Даниленко // Черкас. край. – 2008. – 5 груд. – С. 16.
Соса, П. Черкаський Ікар – перша жертва російського планеризму / П. Соса // Нова Доба. – 1999. – 6 трав. – С. 13.
|