Варавва Григорій Петрович

(псевдонім В. Стеблик)

(21.01.1884 – 18.11.1937)

письменник


Народився майбутній письменник 21 січня 1884 року на околиці м. Канева під горою Гончарихою, недалеко від Тарасової вершини. Батьки В. Стеблика тяжко працювали, були неписьменні, але для свого сина прагнули кращого життя. Григорія на восьмому році життя віддали до Канівського двокласного училища, де історію та географію викладав відомий педагог, журналіст, громадський діяч В.С. Гнилосиров.

У 1902 році Г. Варавва познайомився зі студентом Київського університету В. Вин-ниченком, під впливом якого їде до Києва і стає членом РУП (Революційної Української Партії). Змалку закоханий у малярство, вступив до Київського художнього училища, де познайомився з майбутнім відомим художником Карпом Трохименком.

У 1905 році Григорія Петровича заарештували за «протиурядові агітації» і вислали до Вологодської губернії.

Після повернення із заслання жив у Каневі, працював у повітовій земській управі.

Перші оповідання автора про тюремне життя з’явилися у 1908 році в газеті «Рада». Пізніше з братом і гуртом земських службовців почав випускати щотижневу газету «Каневская неделя», згодом – «Канівські вісті».

Життя письменника було тяжким, тому що знову почалися арешти і терзання, потім пошуки роботи, але він намагається бути у вирі всіх подій; пише книгу оповідань: «Неописаний листок» (1924), 1925 – «Воронячі дні» (до сьогодні не знайдені).

Протягом 30-х років відбувається ряд подій, які підривають моральні сили В. Стеб-лика. Уникаючи переслідувань, він їде до Харкова, працює літредактором журналу «Колективіст України». У 1933 повертається до Канева, працює бухгалтером, плановиком на лісопилці.

Але у 1937-му роправа не минула Г.П. Варраву. Його заарештували за звинуваченням в антирадянській діяльності на користь польської розвідки.

18 листопада 1937 року його було розстріляно у Черкасах.

Сьогодні відомо 13 оповідань В. Стеблика і одна п’єса.

У Каневі ім’ям Варавви названо вулицю. У школі-гімназії №2 1995 року відкрито музей-архів братів-письменників Варавв. Експонати для музею передали їх нащадки.


Література


Стеблик, В. Воронячі дні : оповід. та п’єса / В. Стеблик; ред. Д. Чередниченко. – К. : ПВП «Задруга», 2002. – 232 с.

Стеблик, В. В тривозі : оповідання, спогади / В. Стеблик, О.Кобець. – К. : Родень, 1994. – 64 с.

 

* * *


Кононенко, С. Із в’язниці царської до радянської / С. Кононенко // Реабілітовані історією : В 27 т. Черкас. обл. Кн. 3. – Сміла, 2003. – С. 415 – 417.

Сорокопуд, І.І. Крутими дорогами / І.І. Сорокопуд // Сорокопуд І.І. Струмки могутньої ріки. – Канів, 1998. – С. 11 – 13.

Танана, Р. Він шанував Кобзаря / Р. Танана // Дніпрова зірка. – 1994. – 5 берез.

Незамай, І. Мить історії, а ціле життя / І. Незамай // Жива вода. – 1993. – жовт. (№10). – С. 4.

Родень, В. Ще один музей у Каневі / В. Родень // Черкас. край. – 1995. – 25 трав.

Костриця, М.Ю. Варавва Григорій Петрович (псев. В. Стеблик) / М.Ю. Костриця, В.П. Мацько //Енцикл. Сучас. України. – К., 2005. – Т. 4. – С. 73.