Єфремов Сергій Олександрович

(06.10.1876 – 31.03.1939)

громадський, політичний і державний діяч,

публіцист, літературознавець


Кожен період історії України позначений іменами відомих українських діячів, які відстоювали національні інтереси народу. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в середовищі української ліберальної інтелігенції однією з таких постатей був Сергій Олександрович Єфремов – визначний український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч. Він відкрив і обрав шлях свідомого українства і все своє життя присвятив розробленню й упровадженню  концепції української державності, національної освіти та культури. У своїй багатогранній діяльності виходив саме з цих духовних і політичних засад, за що зазнав жорстокого покарання. Через тавро ворога народу, контрреволюціонера та націоналіста ім’я академіка С. Єфремова на багато десятиліть було викреслено з вітчизняної історії, а його цінні літературознавчі праці – з наукового обігу.

С. Єфремов народився в с. Пальчик Звенигородського повіту (тепер Катеринопільський район), в сім’ї священика 6 жовтня 1876 року. Його батьки походили із давніх священицьких родин. По батьковій лінії то був рід Охріменків, по материній – Крамаренків. Дід Єфремова вже у ХІХ столітті русифікував своє прізвище. З тринадцяти дітей Єфремових Сергій був восьмою дитиною в родині. В с. Пальчик, в якому зростав хлопчик, дотримувалися українських традицій. Мешканці розмовляли українською, тож цілком природно, що ця мова для Сергія була рідною, а в подальшому стала одним із головних формуючих чинників його національного світогляду.

У п’ять років хлопчик вивчився читати і перечитав за дошкільного віку чимало літератури з батьківської бібліотеки.

У десятирічному віці Сергія відправили до Умані, в духовне училище. Навчання тривало чотири роки і надзвичайно вплинуло на свідомість хлопця. В училищі юний Єфремов уперше дізнався про людей, що відстоюють права українців та їх мову.

У 1891 – 1896 роках С. Єфремов навчався у Київській духовній семінарії, згодом закінчив юридичний факультет Київського університету.

Політичну діяльність розпочав у студентські роки. Був одним із засновників Української радикальної партії, у 1905 році очолив Селянський союз, у 1908 році став одним із засновників Товариства українських поступовців.

Прагнучи якнайповніше сприяти національному відродженню та радикальним демократичним зрушенням у суспільстві, він повністю присвятив себе публіцистичній діяльності та праці вгалузі історії української літератури. З-поміж трьох тисяч публікацій Єфремова виділяються монографічні нариси про видатних українських письменників: Марка Вовчка, Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського та інших.

Протягом багатьох років Сергій Олександрович писав найголовнішу працю свого життя – фундаментальну двотомну «Історію українського письменства» (1911; 4-е вид. – 1924), яка стала винятковим явищем, новим словом в українському літературознавстві.

Найвище сходження С. Єфремова у політико-державницькій сфері припало на 1917 – 1918 роки, коли він обіймав посаду заступника голови Центральної Ради, а в уряді УНР був Генеральним секретарем міжнаціональних справ.

У 20-х роках всі зусилля С. Єфремова зосереджувалися на науковій діяльності. У 1919 р. він обирається академіком Всеукраїнської Академії Наук, а у 1922 – її віце-президентом.

Сергій Олександрович надзвичайно багато працював. Одна за одною в 1924-му, 1925-му та 1926-му роках вийшли три його монографії: «Іван Нечуй-Левицький», «Іван Карпенко-Карий», «Іван Франко», а в 1928-му було видано біографію Панаса Мирного. Усі біографічні твори С. Єфремова – це досконалі дослідження життя і творчості письменників, написано їх чудовою українською мовою, з теплотою та повагою до героїв цих книг. Однією з найвизначніших праць С. Єфремова було видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка (1927 - 1928).

У 1920-х рр. партійні органи та керівництво ВУАН переслідували і цькували вченого. С. Єфремова заарештували 25 липня 1929 року, звинувативши у керівництві контрреволюційною «Спілкою визволення України». Верховний Суд УРСР 19 квітня 1930 року засудив С. Єфремова до смертної кари, яка була замінена 10 роками ув’язнення. Відбував покарання в тюрмі для політичних ув’язнених у м. Ярославль. Незважаючи на жахливі умови утримання в політичному ізоляторі, він кожного дня працював. Укладав словники до творів Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, писав спомини про І. Франка, В. Винниченка, М. Кропивницького, І. Нечуя-Левицького та інших діячів, вивчав французьку та англійську мови.

У 1937 р. йому заборонили отримувати посилки з дому. 31 березня 1939 р. видатний українець, майже повністю відбувши свій термін покарання, помер у в’язниці. І тільки через 50 років, 11 серпня 1989 р., його було повністю реабілітовано.

В наш час творчий доробок цього великого вченого повертається в Україну. Надруковано праці С. Єфремова, стали доступними і його щоденники, які є  важливим джерелом українського життя 1920-х рр., унікальним відтворенням історичних подій, що призвели до втрати Україною незалежності та спотворення духовності нації.

Нині у с. Пальчик Катеринопільського району на честь С. Єфремова стпоруджено гранітний пам’ятний знак. Відкрито музейну кімнату.


Література


Єфремов, С. Історія українського письменства / С. Єфремов ; авт. передм. М. К. Наєнко. – Київ : Femina, 1995. – 686 с.

Єфремов, С. Вибране : ст., наук. розвідки, монографії / С. О. Єфремов ; упоряд., передм. та прим. Е. Соловей ; ред. Є. І. Мазніченко. – Київ : Наук. думка, 2002. – 757 с.

Єфремов, С. О. Шевченкознавчі студії / С. О. Єфремов ; передм. Е. Соловей ; упоряд. О. В. Меленчук. – Київ : Україна, 2008. – 365 с. : портр.

Єфремов, С. Щоденник (1.01.1895–4.02.1896) ; Про дні минулі : (спогади, 1876–1907) / С. Єфремов. – Київ : Темпора, 2011. – 790 с.

Єфремов, С. О. Щоденники, 1923–1929 / С. О. Єфремов. – Київ : Газета «РАДА», 1997. – 843 с. : іл.


* * *


Болабольченко, А. Сергій Єфремов : біогр. нарис / А. Болабольченко. – Київ : Щек, 2010. – 279 с.

Могильний, Л. Сергій Єфремов у суспільно-політичному житті України : монографія / Л. Могильний ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ : Пан Тот, 2011. – 295 с.

Матеріали Четвертих Всеукраїнських Єфремівських читань [Черкаси], 5–6 жовт. 2006 р. : до 130-річчя з дня народж. С. О. Єфремова / Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, осередок наук. т-ва ім. Т. Шевченка в Черкасах ; [редкол. : В. Т. Поліщук та ін.]. – Черкаси : Брама-Україна, 2007. – 171 с.

Лицар українського національного духу : до 140-річчя від дня народження С. Єфремова (1876–1939) / підгот. С. Савченко // Дати і події, 2016, друге півріччя : календар знамен. дат / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – №2 (8). – С. 79–84. – Бібліогр. : с. 84.

Черкащина вшанувала Єфремова і Филиповича : Черкащині відзначено 140-ву річницю Сергія Єфремова і 125-ті роковини Павла Филиповича. Обидва – видатні подвижники української духовності і жертви радянських репресій // Літ. Україна. – 2016. – 27 жовт. (№41). – С. 3 : іл.

Івашкевич, Я. Про родину Єфремових / Я. Івашкевич // Катеринопіл. вісн. – 2006. – 6 жовт. – С. 5.