Крамаренко Лев Юрійович

(13.01.1888 – 02.03.1942)

художник


Серед майстрів, життя і творчість яких безпосередньо пов’язані з Уманщиною, почесне місце посідає ім’я художника-монументаліста, професора живопису Лева Юрійовича Крамаренка.

Народився художник 13 січня 1888 року в Умані, у родині Крамаренків, що належала до представників передової, демократично налаштованої інтелігенції.

Батько художника, Ю.Л. Крамаренко, - перший в Умані лікар-хірург, зустрічався з корифеями української культури, переймався станом та рівнем культури в місті, створив аматорський драматичний гурток, брав активну участь у громадському житті Умані.

Так, в атмосфері доброзичливості і поваги до людей формувався майбутній художник.

Навчався хлопець в Уманській гімназії. Після її закінчення у 1906 році 18-річний юнак їде до Петербурга.

У тому ж році він вступив на юридичний факультет Петербурзького університету, відвідував заняття в майстерні професора Академії мистецтв Д.М. Кардовського. Студіювання в майстерні митця так захопило Л.Ю. Крамаренка, що він після двох років навчання залишив університет, щоб продовжити художню освіту.

У 1908 році він виїхав до Парижа і вступив до однієї з приватних академій, де заняття з молоддю проводили відомі митці. Маючи диплом художника-монументаліста, Лев Юрійович відвідав Італію, Грецію, Туреччину, Австралію та Німеччину з метою поглиблення малярської культури.

Першу виставку художника було відкрито 2 квітня 1913 року в Петербурзі.

У 1918 році, здобувши високу професійну підготовку, Л.Ю. Крамаренко повернувся в Україну. Невдовзі він став директором Глинської керамічної школи на Полтавщині, працював у Межигірській керамічній школі. Свою роботу в школах поєднував з педагогічною діяльністю в Академії мистецтв.

У 1922 році Академію було реорганізовано в Київський інститут пластичних мистецтв. Незабаром художник став ректором цього інституту і керував його роботою.

З 1932 по 1941 р. художник жив і працював у Москві. Він багато і плідно працював у техніці станкового живопису. Серед робіт цього періоду: «Отузи. Крим» (1947) – один з найкращих творів митця, «Будинки на березі моря. Крим» (1939), «Вікно. Отузи» (1937).

Л.Ю. Крамаренко піклувався про піднесення культури на рідній Уманщині, відвідував різні міста України, не раз приїздив і до свого рідного міста Умані.

У квітні 1928 року митець прибув до Умані і, довідавшись про неналежне оформлення місцевих клубів, докладав максимальних зусиль, щоб організувати міську художню студію, відшукав кваліфікованих спеціалістів, щоб нею керували, піклувався про те, щоб до студії була відібрана талановита молодь.

Під час Великої Вітчизняної війни художник включився в педагогічний процес евакуйованих до Самарканда художніх інститутів.

Тяжка хвороба перервала напружену працю нашого земляка. У 1942 році в лютому він захворів на черевний тиф, а 2 березня Лев Юрійович Крамаренко помер.

Похований художник у Самарканді.

В Умані по вулиці Леніна, 17 зберігся будинок, де жив визначний майстер малярства.

 

Література


Логвинська, Л. Лев Крамаренко / Л. Логвинська, О. Малашенко. – К. : Мистецтво, 1975. – 46 с., [63] л.

Іванкін, І. Школа : листя і лазур / І. Іванкін // Всесвіт. – 1991. – №4. – С. 194 – 200.

Вихристюк, А. З мистецького сузір’я Уманщини / А. Вихристюк // Уман. зоря. – 2003. – 15 січ.

Мицик, В. Професор живопису / В. Мицик // Уман. зоря. – 1968. – 13 січ.

Крамаренко Лев Юрійович // Митці України : енцикл. довід. – К., 1992. – С. 329.