Лівицький Андрій Миколайович

(9.04.1879 – 17.01.1954)

громадсько-політичний, державний діяч


Андрій Миколайович Лівицький народився 9 квітня 1879 року у селі Ліпляве, тепер Канівського району в заможній козацькій родині. Отримав першорядну освіту у відомій Київській Колегії ім. П. Галагана, потім закінчив юридичний факультет Університету Святого Володимира. По завершенні навчання працював адвокатом і мировим суддею в Лубнах, Каневі, Золотоноші. В 1905-1920 роках Андрій Лівицький – один з провідних членів Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії. 3 березня 1917 року – член Української Центральної Ради та Селянської Спілки. Влітку 1917 року був призначений губернським комісаром Полтавщини. 3 квітня 1919 року – міністр юстиції та заступник голови Ради Народних Міністрів УНР.

Після завершення українських національно-визвольних змагань А.М. Лівицький змушений був перебувати в еміграції. Протягом 1920-1921 років та 1922-1926 років очолював уряд УНР в екзилі. Після трагічної загибелі С. Петлюри протягом майже тридцяти років А. Лівицький очолював Державний Центр УНР на еміграції. Після війни оселився в Німеччині. З метою консолідації політичних сил в еміграції та реорганізації Державного Центру УНР  в екзилі за ініціативою А. Лівицького та у співпраці з І. Мазепою у 1948 році було створено Українську Національну Раду в екзилі.

Помер А.М. Лівицький 17 січня 1954 року в Карлсруе, згодом перепохований на Українському меморіальному кладовищі у Баунд-Бруці поблизу Нью-Йорка.

27 березня 2009 року Національний банк України увів до обігу ювілейну монету «Андрій Лівицький»(серія «Видатні особистості України»).

 

Література


Дмитрук, В.Г. Андрій Лівицький(1879-1954) – Президент УНР(1926-1954) //Дмитрук В.Г. Вони боролись за волю України. – Луцьк, 2004. – Т.1. – С. 174-175.

Солдатенко, В. Керівник українського уряду в екзині /В. Солдатенко //Історичний календар. – 2004. – К., 2004. – С. 216-218.

Чалий, С. Хранитель державності /С. Чалий //Укр. Газ. – 2005. – 24-30 серп. – С. 23.

Прилуцький, В.І. Лівицький(Левицький) Андрій Миколайович /В.І. Прилуцький //Енциклопедія історії України. – К., 2009. – Т.6. Ла-Мі. – С. 199-200.

Кравець, А. Грізну УПА було створено за розпорядженням … канівчанина /А. Кривець //Прес-Центр. – 2011. – 6 лип. – С. 26.