Степаненко Іван Никифорович

(13.04.1920 – 31.05.2007)

двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації


Іван Никифорович Степаненко народився у с. Нехайках Драбівського району у селянській родині. Після закінчення Качинської військової школи у 1941 р. пішов на фронт. Льотчик, командир авіаланки, заступник командира і командир ескадрильї винищувального авіаполку, здійснив 414 бойових вильотів, провів 118 повітряних боїв,збив особисто 33 ворожі літаки і 8 у складі групи. Після війни, закінчивши Військову академію ім. Фрунзе (1949 року), Військову академію Генштабу (1957 року) – на відповідальних командних посадах. Деякий час жив у Львові, потім у Черкасах. 31 травня 2007 р. перестало битися серце видатного льотчика. Похований І.Н. Степаненко на Алеї Слави у Черкасах.

Іван Никифорович Степаненко – двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945 рр.), генерал-майор авіації (1958 р.), заслужений військовий льотчик СРСР (1966 р.), нагороджений багатьма орденами та медалями.

У селі Нехайках встановлено бронзовий бюст І.Н. Степаненка, а на честь авіаторів-уродженців села споруджено монумент.

До 90-річчя з дня народження І. Степаненка у селі було закладено парк, котрий розкинувся від бюсту Героя до монументу на честь земляків-авіаторів.


Література


Степаненко, І.Н. Полум’яне небо /І.Н. Степаненко. – К.: Політвидав України, 1976. – 176 с.


***


Овчаренко, В. Легендарний Степаненко /В.Овчаренко //Місто. – 2006. – 3 трав. – С. 2.

Бурштейн, І. Батьківщина пам’ятає /І. Бурштейн //Земля Черкаська. – 2010. – 30 квіт. – С. 3.

Шквар, Г. Володар неба /Г.Шквар //Увінчані славою. – Черкаси, 2010. – С. 103 – 108.

Землянский, Д. Крылатий витязь /Д. Землянский //Люди бессмертного подвига. – М., 1975. – С. 418 – 429.