Нові видання про край у 2019 році

 

Овчинников, Е. В. Трипільська культура Канівського Подніпров’я (IV тис. до н. е., етапи ВІІ - СІ) : монографія / Е. В. Овчинников ; НАН України, Ін-т археології. – Київ : Олег Філюк, 2013. – 439 с. : іл. – Бібліогр. : с. 416–439.

Монографія є першим дослідженням, яке представляє у повному обсязі трипільські пам’ятки Канівського Подніпров’я (етапи ВІІ–СІ) – найвіддаленішої північно-східної периферії ареалу культурно-історичної спільності Кукутень-Трипілля. В роботі надається характеристика поселень, житлово-господарчих споруд, виробничого інвентарю, керамічного посуду, предметів духовної культури. За результатами всебічного аналізу матеріалів проведено їх локально-хронологічну атрибуцію та обгрунтовано існування канівської групи, найпізнішого за часом виникнення окремого локально-хронологічного варіанту «західнотрипільської культури» – масиву пам’яток з розписною керамікою. Запропоновані реконструкції господарства, ідеології, історичної долі давньоземлеробського населення. За час порівняно недовгого проживання у регіоні (близько 300 – 400 років) «канівське» населення» проходить усі етапи розвитку окремого етносу – від народження до занепаду та зникнення.

Для археологів, етнографів, мистецтвознавців, істориків давнини України, викладачів і студентів гуманітарних факультетів ВНЗ, учителів, краєзнавців.

Михайлова, Н. С. Літературна біографія Уманщини: 400-річчю першої писем. згадки про місто та 200-річчю «укр. шк.» в пол. літ. присвяч. / Ніна Михайлова ; [редкол. : В. Козицька та ін.]. – Черкаси : Інтроліга ТОР, 2017. – 223 с. : іл. – Бібліогр. : с. 219–220.

У книзі на тлі історичних процесів, подій описані явища літературного характеру, що відбувалися на теренах Уманщини, починаючи з «Гуманської пустки», і які знайшли відображення в різноплановій, різножанровій літературі.

Уманщина і її неповторна історія, місто і його герої, автори і їхні твори, література краю з відображенням всього того, що було і є самим життям. Іншими словами, це – літературна біографія, літературна скарбниця Уманщини.

Книга адресована тим, кого цікавить своє, рідне та маловідоме, хто не звернув уваги на малозначиме для нього, хто не задумувався над місією книги у поєднанні пам’яті про минуле, інтересів сьогодення та надії на майбутнє.

Мицик, В. Ф. Полковник Петро Дерещук : «Всю Душу За Волю України» : оповідь про боротьбу за самост. Україну на терені іст. Уманщини у 1920-х роках, про отаманів, повстанців та настрої людей / Вадим Мицик, Володимир Мовчан ; [за заг. ред. В. Ф. Мицика]. – Київ : КВІЦ, 2017. – 259 с. : іл.

Найбільше спаплюженою, перебріханою російсько-більшовицьким режимом є боротьба українців за свою державність у 1917–1920-х роках. Самовіддані патріоти оголошувалися «ворогами народу», обзивалися «українськими буржуазними націоналістами», «петлюрівцями», а на Тальнівщині, особливо у селі Вишнополі, ще й «дерещуківцями», «дерещуками». За цим йшло виключення із суспільного життя: переслідування, цькування, тюрми, концтабори, знищення, замовчування. Вперше найповніше про боротьбу за самостійну Україну на історичній Уманщині, Тальнівщині, Звенигородщині, про повстанців й отаманів, про рухи й настрої людей того часу на конкретних фактичних даних й оповідається у даній книзі.

Мицик, В. Ф. Дослідники краю Тальнівського : оповідки про краєзнавців / Вадим Мицик, Володимир Мовчан. – Київ : КВІЦ, 2017. – 163 с. : іл.

Книгу присвячено самовідданим людям: краєзнавцям, в їх числі й археологам, історикам, котрі в різний час досліджували й досліджують історію в центрі української землі – на Тальнівщині, життя на її території як у прадавнину, так і в роки нинішні. Не дають забувати, що ми є синами рідного краю, Великого й Вічного хліборобського Народу. Своїми розвідками й публікаціями вони утверджують, що життя на нашій землі із правіків розвивається безперервно. Задля пошанування праці дослідників Тальнівського краю, увічнення історії й написана дана книжка. Видання розраховане на всіх, хто не байдужий до історії рідної землі й нашого трудівничого люду.

Нераденко, Т. М. Молюхів Бугор : [монографія] / Тетяна Нераденко ; Навч.-наук. Ін-т історії та філософії Черкас. Нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького, Черкас. обл. територ. від-ня МАН України, Черкас. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2017. – 505 с. : іл. – Бібліогр. : с. 489–492.

У монографії вперше в археологічній літературі здійснюється комплексна публікація результатів археологічних розкопок відомого поселення доби неоліту та енеоліту Молюхів Бугор, яке розташоване у південній частині правобережного Лісостепу, біля села Новоселиця Чигиринського району.

Висвітлюється історія відкриття та дослідження пам’ятки протягом 1950–2013 років, подається всебічна характеристика та систематизація археологічних та остеологічних матеріалів, знайдених автором у ході розкопок поселення у 1992–2013 роках. Обгрунтовується абсолютне датування Молюхова Бугра та його внутрішня хронологія у зіставленні з відповідними неолітичними та енеолітичними культурами України. Доводиться велике наукове значення археологічного комплексу Молюхового Бугра не лише для вивчення матеріальної і духовної культури Потясминня та Середнього Подніпров’я доби неоліту та енеоліту, а й для відтворення давньої історії та культури України і Східної Європи.

Для археологів, істориків, краєзнавців, музейників, викладачів та студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів, широкого кола читачів, які цікавляться археологією і давньою історією Черкащини, України, Східної Європи.

Мироненко, О. А. Я серце віддав землі / Олексій Мироненко ; [ред. О. Титаренко]. – Черкаси : Третяков О. М., 2017. – 308 с. : іл.

Ця книга є підсумком понад столітньої роботи на землях нинішнього господарства «Нива», що у Чорнобаївському районі, і вийшла до 90-ліття багаторічного керівника цього господарства Олексія Андрійовича Мироненка.

Перед нами постає історія розвитку п’яти сіл: Лукашівки, Григорівки, Вишнівки, Веселого Подолу та Новоселиці, об’єднаних в одне господарство. Зі щирою повагою згадує автор його керівників, голів сільських рад, директорів шкіл, простих трударів, які невтомною працею творили достаток села і власних родин.

Олексій Андрійович Мироненко 29-річним зважився взяти на себе тяжку ношу керівника і понад 40 років успішно очолював потужне сільськогосподарське підприємство. Тут першими в Україні відмінили трудодні й перейшли на грошову оплату праці, першими розпочали будівництво коштом колгоспу житла для молодих сімей, першими за рахунок колгоспу збудували лікарню, і на кошти громади утримували лікарів. Одними з перших у господарстві перейшли від колгоспної форми господарювання до створення акціонерного товариства.

Ця книга – не простий виклад автобіографії, не виклад історії колгоспу, села; це етюди життя, роздуми про роботу колег, проблеми села вчорашні і сьогоднішні, хвилюючі і болючі. Автор не тільки розповідає про проблеми, а й пропонує шляхи їх розв’язання.

О. А. Мироненко справді своє життя, серце й душу віддав землі та її дбайливим трудівникам. Його досвід і на сьогодні залишається неоціненним.

Видання стане прикладом для багатьох господарників, допоможе молодому поколінню сільських трударів усвідомити власну філософію – любити землю і залишити добру пам’ять про себе.

Крамар, В. В. Копіювата : зберегти від забуття : історико-краєзнавчі нариси / Віктор Крамар. – Вид. 2-ге, випр. та доповн. – Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2018. – 580 с.

Зародки життя і становлення с. Копіювата Монастирищенського району, етапи боротьби його працьвитих, мудрих людей за кращу долю, за громадянське й національне утвердження, їх бойові і трудові звитяги, тривоги і радощі – все це лягло в основу книги історико-краєзнавчих нарисів Віктора Крамара.

Як і кожне українське село, Копіювата пройшла через війни, революції, голодомори, колективізацію, Чорнобильську катастрофу і сьогоднішню війну зі споконвічним ворогом України – імперською Росією.

За все заплачено найвищою ціною – життям простих людей. Автор повернув їх імена внукам і правнукам, щоб уже ніколи їх не забули. Всього через сторінки книги пройшли імена понад 2 тисяч копіюватців, які народились або проживали  та працювали в селі у XVIII – ХХІ століттях чи живуть і трудяться нині.

Автору книжки хотілося, щоб молоде покоління знало те, про що старше покоління не говорило, або говорило пошепки: щонайменше 800 жителів села загинуло від голодомору 1931–1933 рр., біля 40- сімей було розкуркулено і вислано до Сибіру, понад 10 односельців репресовано у 1937–1938 рр. Більше 300 копіюватців воювали на фронтах війни 1941–1945 рр., з них 130 загинули. Жертвами війни стали більше 30 мирних жителів села. Понад 200 односельчан було насильно вивезено на примусові каторжні роботи до Німеччини.

Усе сплелося сьогодні історичній долі села в один вінок: захоплення і краса, радість буття і соціальна драма, смуток від того, як сьогодні воно руйнується і занепадає.

Книга адресована широкому загалу читачів і, насамперед, нинішньому і прийдешнім поколінням односельців автора.